"Шкода довкіллю колосальна": Руслан Гречаник розповів про збитки, завдані війною екології України

Олена Халілова

Журналіст

Війна щодня руйнує життя десятків тисяч українців та інфраструктуру населених пунктів. Російські окупанти не гребують нічим. Ба більше, велика шкода завдається природі та довкіллю. Військові дії шкодять і тваринам, і рослинам, негативно впливають на повітря, воду та українські родючі ґрунти.

В інтерв’ю Новини.LIVE перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Гречаник пояснив, як війна впливає на родючість землі, які тварини зникають та скільки років потрібно, щоб відновити українське довкілля.

Які збитки для довкілля завдані агресією росії

— Які збитки для природи завдала росія?

— Ми зафіксували понад дві тисячі випадків пошкодження довкілля. Це, наприклад, пожежі в лісах, пошкодження ґрунтів внаслідок будівництва фортифікаційних споруд, заміновані території, це також вибухи нафтобаз, їх було понад сорок. На одній із нафтобаз Київщини гасили пожежу шість днів. Це понад 100 млн гривень збитків. Крім того, відбувається забруднення ґрунту, підземних вод та повітря.

Складні випадки були, коли окупанти зайшли на територію Чорнобиля. Відповідно військова техніка підняла пил, який має радіаційний фон. Окупанти його вдихали, носили на одязі та вживали з їжею. Ця пилюка пішла в північні регіони та в Білорусь. Потім окупанти цей радіоактивний пил забрали з собою.

Зараз у Чорнобилі радіаційний фон нормальний. Ми відновили лабораторію, яка моніторить стан ЧАЕС

Є території, де через руйнування очисних споруд відбулося забруднення водних ресурсів. Зафіксовані випадки забруднення водойм навіть ртуттю. Шкода довкіллю колосальна. Вона нараховує на сьогодні понад 204 млрд гривень.

Ми передали 304 матеріали правоохоронним органам. Це безпрецедентний випадок у світі. Ми розробили методики з фіксації та нарахування збитків завданої шкоди. За цією методикою, відповідно, розраховується та сума, яка буде компенсована Україні.

Двісті експертів, міжнародних фахівців підготували 76 проєктів до плану відновлення "Екобезпека". Фахівці понад три десятки разів відбирали проби. Зараз ми шукаємо кошти та міжнародних партнерів, щоб реалізувати ці проєкти.

— Чи є напрацювання, тих хто готовий вкладати гроші в нашу екологію?

— Важливим та позитивним стало те, що Україна підписала угоду з LIFE. Це грантова програма Єврокомісії.

Ми маємо можливість отримати 5% бюджету всього Євросоюзу на відновлення довкілля, це понад 5 млрд євро

— Коли кошти надійдуть до України?

— Ми не чекаємо перемоги, ми вже готуємо декілька проєктів. Ми ратифікували угоду, зараз плануємо ратифікуємо її законом України. Вже є можливість готувати заявки на отримання гранту як державними структурами, так і комунальними, приватними, а також громадськими організаціями.

— Що робиться уже зараз?

— Ми готуємо проєкти з фінансування. Це буде реконструкція парків, реабілітаційні центри для тварин, відновлення екологічної рівноваги в басейні річки Тиса, де ми розробляємо проєкт вловлювання твердих побутових відходів, які потрапляють в транскордонні ріки.

— Тобто після впровадження цієї програми річки будуть чисті від пластику і бруду?

— У нас є дев’ять басейнів, кожен басейн потребує різних заходів. Перше — це будівництво очисних споруд.

— Скільки коштів на це виділено з українського бюджету?

— Кошти виділялися до війни. Зараз кошти спрямовуються виключно на потреби оборони та ЗСУ. Тому ми просимо міжнародних партерів фінансувати наші проєкти.

— Можете пояснити детально законопроєкт про управління відходами?

— Ми склали карту управління відходами, де є пропозиції будівництва об'єктів переробки відходів. Це стосується не лише твердих відходів, а й упаковок, шин, мастил, ртутовмісних елементів. Всі полігони ми плануємо перетворити на сучасні полігони за європейськими стандартами.

— Скільки часу потрібно, щоб ми створили такі полігони?

— За років десять можна створити ефективну систему.

Наскільки постраждали флора та фауна

— Яку шкоду завдано флорі та фауні України?

— Таких випадків багато. Якщо взяти приклад Чорного моря, Український центр екології моря зафіксував сотні випадків загибелі дельфінів. До війни було понад 230 тисяч дельфінів, і вже сотні випадків, коли вони викидаються на берег або їх знаходять мертвими. Причини загибелі — хімічне забруднення, яке йде від російської техніки, шумове забруднення внаслідок вибухів, забруднення локаційне — дельфіни дезорієнтовані в просторі.

На Донеччині, коли рашисти висадилися на Криву косу, там були найбільші популяції в Європі мартинів.

Зараз близько десяти видів птахів зникли й досі не з’явилися

— Що відбувається з Азовським морем?

— Ми отримуємо інформацію від наших мешканців — інформують у застосунок та на гарячу лінію, що там відбувається. Інформацію складно підтвердити, але частково ми володіємо даними.

Там відбуваються масові пожежі, руйнування об'єктів інфраструктури, загибель тварин, рослин, пошкодження ґрунту. Дуже велика частина замінована або ведуться бойові дії. Україні потрібно буде понад десять років для ліквідації цих наслідків.

Ми маємо на меті створити новий національний парк "Тузлівські лимани" з реабілітаційним центром.

Фото: НПП "Тузлівські лимани"

— Чи змінюють обстріли навколишнє середовище і який вплив це має на українське довкілля?

— Стан довкілля змінюється. В агресора близько 1200 танків. Перше — вони ущільнюють ґрунт. Один танк має вагу близько 40 тонн і ущільнює ґрунт на 60 сантиметрів, відповідно, змінюється і водний, і повітряний режим ґрунту. Його відновити складно, родючість зменшується удвічі. Шкода від одного танку орієнтовно 1000 гривень на добу, ще й залишки палива, мастила та шумове забруднення.

Маємо надію, що за допомогою наших партнерів ми очистимо нашу землю від мін і снарядів та ревіталізуємо навколишній простір. Сподіваюся, що це буде у найближчі 10 років.

— Що вже почали робити?

— Один будинок — це 50 метрів кубічних відходів від руйнації. Спочатку ми сортуємо промислові відходи на небезпечні та безпечні. Наступне — треба комплексно підходити до споруд інфраструктури.

Ми також плануємо побудувати дев'ять нових лісонасіннєвих центрів, які забезпечать нашу країну садивним матеріалом. Це цілі заводи, які з маленької насінинки продукують одно-дворічну рослину, яка має 100% приживлюваність при пересаджувані у відкрите середовище.

Ми домовилися з Франкфуртським зоологічним товариством, вони починають реконструкцію адміністративної будівлі парку "Сколівські бескиди". Також створений новий парк в Межигір’ї, а також планується відродження палацу Гредлів.

Як змінилася робота Міндовкілля після 24 лютого

— Як змінилася робота міністерства за минулі пів року?

— Змінилися пріоритети з початку повномасштабного вторгнення росії. До цього часу ми намагалися реформувати природоохоронну сферу, а зараз головне завдання — фіксація фактів порушення довкілля внаслідок війни, нарахування збитків та шкоди для отримати компенсації.

Ми продовжуємо впроваджувати реформу, яка була до початку лютневого вторгнення, єдине, змінилися акценти. Ми почали працювати 24/7. Постали нові виклики. Потрібно було знайти швидкі шляхи їхнього вирішення.

В перші дні війни ми отримали понад 200 звернень від громадян, які не знали, що робити, коли бачать бомбардування та обстріли. В різних джерелах інформації вони читають, що можлива хімічна загроза. Для цього ми створили застосунок "ЕкоЗагроза". Всі громадяни нашої держави можуть звернутися, отримати актуальну інформацію про стан довкілля на території проживання, стан повітря, радіаційне забруднення, стан води, стан інших компонентів.

— Скільки користувачів у цього застосунку?

— Понад 130 тисяч. Насамперед людей цікавить підтвердження інформації, яку вони отримують з інших джерел, тобто чи безпечно проживати на території, на якій вони перебувають.

— Якими досягненнями може похвалитися міністерство за час війни?

— Це законотворча і нормотворча діяльність. За кілька місяців Верховна Рада ухвалила чотири закони, які ми розробляли. Близько десяти ще готується. Про управління відходами, це рамковий закон — за допомогою нього можна розбудувати інфраструктуру поводження з відходами в Україні. Це закони про атмосферне повітря, про реєстр викидів і перенесення забруднювачів. Важливий закон про збереження лісів, який дасть нам можливість перенести самосійні ліси в державний фонд, відповідно, збільшити площу лісів до одного мільйона гектарів.

— Чи є працівники міністерства, хто служить в ЗСУ?

— Так. Близько 5 тисяч працівників міністерства і місцевих органів влади пішли захищати країну. Ми намагаємося їх підтримувати. Литовські партнери мають передати декілька автомобілів, які ми передамо ЗСУ.

Також ми допомагаємо переселенцям. Близько десяти тисяч тимчасово переміщених осіб були розміщені в приміщеннях лісових господарств і забезпечені всім необхідним.

Чи безпечне природне середовище в Україні

— Зараз безпечне середовище в Україні?

— На непідконтрольних територіях у нас є лише часткова інформація. На всій іншій території України ситуація стабільна — з радіаційним фоном, зі станом повітря і з водою. У нас працює більше тисячі постів моніторингу атмосферного повітря, 600 постів моніторингу радіації, 400 — води. На сьогодні загрози немає.

— Де найкращий стан екології в Україні?

— Зараз перевищень щодо допустимих концентрацій занечищувальних речовин не зафіксовано. Ті території, які не постраждали від російської агресії, перебувають у доброму стані. На тих територіях, де ведуться бойові дії або які окуповані, ситуація набагато гірша. Агресори розуміють, що вони не на своїй землі, можуть нищити й шкодити не тільки населенню, а й довкіллю.

Якщо наші військові під час стратегічних і тактичних дій розуміють, що треба зберегти природний об'єкт, то російським окупантам все одно

— Якою буде Україна після перемоги в екологічному просторі?

— Україна — квітуча та чиста країна. Ми збережемо те, що є, та відновимо те, що зруйноване.

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися