"Зараз безпека даних більша, ніж до війни": Олександр Борняков про кібератаки та новий проєкт IT Generation

Олена Халілова

Журналіст

До російського вторгнення 24 лютого український IT-простір стрімко розвивався і мав амбітні плани на майбутнє галузі у країні. 

Який стан галузі нині, як керівництво країни буде налагоджувати роботу IT-сфери та відновлювати цифрову інфраструктуру в інтерв'ю Новини.LIVE розповів заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков.

Чи захищене українське суспільство від кібератак

— Як часто відбуваються кібератаки з росії?

— Щоденно — сотні інцидентів. Нас постійно атакують. Поясню, як це відбувається. Сидить людина, яка сканує інформацію, потім створює кібератаку: якщо не вийшло, за п’ять хвилин б’є в інший порт — є певні протоколи, за якими вони працюють. Б’ють, як з артилерії — вони намагаються використати вразливі місця, щоб проникнути в систему.

Кібератаки бувають технічні та соціальні. Технічні створюються за допомогою вразливості коду системи, а соціальні побудовані на соціальній інженерії. Вони часто не мають нічого технічного за своєю природою. Можуть зателефонувати та отримати від людини потрібну інформацію, наприклад, щоб зламати вашу пошту. Тобто отримати дані не за допомогою технічних можливостей, а отримують інформацію, виманивши її.

Технічні — це, наприклад, DDoS-атаки. На один сервер роблять багато вкидів. Він не витримує й "падає", тобто перестає відповідати. Або робиться такий запит, який не можливо обробити у звичний спосіб, і отримують адмін права, а далі вже можуть змінити паролі та скористатись наявною інформацією.

 — Чи були випадки великих кібератак з початку вторгнення?

— Була одна. Росіяни планували атаку через уразливість системи Microsoft. Ми були попереджені та одразу відреагували. Разом з компанією Microsoft цю вразливість закрили.

Кібератака відрізняється від атаки на полі бою. Коли ти атакуєш, ти не завжди знаєш, що ти там знайдеш. Це можуть бути старі архіви, а можуть бути сервери, які керують всіма державними послугами. Хакери шукають всі вразливі місця. Вони можуть тижнями перебувати на твоєму комп’ютері, а ти про це не знаєш.

— Зараз всі дані українців захищені від російських кібератак?

— Вони очікували, що всі дані вони зламають, а їм це не вдалося. Вдалося зламати певні локальні ресурси в приватних компаніях, але на даний час всі атаки відбиті. На теперішній час українці захищені в кіберпросторі.

Ми всі дані, які зберігалися на серверах, перенесли у "хмару". Загроза була навіть не в тому, що ці дані вкрадуть, а в тому, що туди може щось влучити й багато інформації буде знищено. Вже не можна влучити ракетою кудись — зараз все в "хмарі". Архітектура побудована так, що дані надійно розподілені.

Зараз безпека даних більша, ніж до війни

Як працює Мінцифри після вторгнення росії

— Як змінилася робота міністерства і ваша як заступника міністра?

— Змінився графік роботи. Перших два місяці було складно, працювали без вихідних і відпочинку.

До війни ми мали чіткі плани перетворення України на потужний IT-хаб. Працювали над змінами до законодавства для впровадження нових електронних послуг. Наші проєкти на деякий час зупинилися, ми почали адаптуватися до нових умов.

Ми з перших днів займалися не розвитком IT-індустрії, а збереженням того, що напрацювали за весь час. Ми намагалися зробити так, щоб дані українців були в безпеці. У разі захоплення Києва ми мали переконатися, що інформація не опиниться в руках ворога. Але водночас ми забезпечували роботу сервісів, щоб люди як в Україні, так і за кордоном могли ними користуватися. Я опікувався роботою Криптофонду, збираючи гроші на допомогу армії.

— З вашої команди є люди, що пішли до ЗСУ? Чи звертаються вони по допомогу до міністерства?

— Так. Є і члени команди, що воюють, і представники індустрії. На жаль, серед них є і загиблі. Ми втратили нашого партнера Віктора Валеєва. Він довго займався розвитком IT-індустрії. Багато айтішників з різних компаній працювали розробниками, пішли добровольцями навіть без призову. 

В армію пішли більше 2% працівників галузі

Наше завдання забезпечити військових зв'язком. Вони звертаються, коли потрібна велика допомога.

— Чи були такі, хто поїхав за кордон після вторгнення?

— Більш як 50 тисяч людей IT-галузі покинули країну з початку війни. Деякі власники компаній організовували переміщення працівників. Проте, попри війну та релокейт деяких спеціалістів, індустрія продовжує нарощувати темпи розвитку.

50% IT-компаній матимуть зростання навіть у часи війни — це звучить неймовірно

— Як війна змінила плани IT-галузі в Україні?

— З початку війни стартапи зіштовхнулися з проблемою нестачі капіталу. Фонд стартапів відправив більшість коштів на потреби ЗСУ. Ми почали вести переговори з європейськими й американськими фундаціями, щоб навіть за часів війни, українські стартапи могли отримати фінансування. Зараз ми продовжуємо шукати зовнішні ринки для фінансування.

Ми запустили "Дія.City" до війни. Ми скасували аудит на час війни, бо це фізично не можна зробити та дозволили не відповідати частині критеріїв, не втрачаючи резидентство.Також ми розширили види діяльності, щоб критично важливі напрямки також могли скористатися перевагами спеціального простору. А в червні ми запустили освітній проєкт IT Generation.

— Розкажіть детальніше про проєкт IT Generation, як плануєте перевчати людей?

— Будь-яка країна світу мріє, щоб у них було стільки IT-спеціалістів, як у нас. Таких країн, як ми, 10–15 у світі. Компанії формують попит, а не держава. Навіть якщо ці спеціалісти поїдуть працювати за кордон, це краще, ніж їх не буде взагалі. Ми забезпечуємо людину робочим місцем, навіть якщо це місце за кордоном.

До війни нам не вистачало 30-40 тисяч айтішників. Після війни ця цифра зменшиться на 50%

Якщо порівняти зі сферою обслуговування, де тільки звільняють, а не набирають, то ми хочемо надати шанс тим людям, які хочуть змінити професію. Проєкт буде успішним.

Спочатку ми плануємо навчити тисячу людей, а потім масштабувати кількість. Зараз навчання відбувається за кошти донорів, держава не витрачає на це ресурсу. Можливо, буде рішення Кабміну, щоб збільшити кількість місць і виділити на це гроші.

— Вже почався набір в школу?

— Так. В перший день ми отримали більше тисячі заявок. Набір буде тривати близько місяця.

За кошти резервного фонду ми зможемо надати ще 10 тисяч місць для навчання. Люди, які втратили роботу, отримають шанс отримати нові знання та знайшти кращу роботу.

У війну багато індустрій закрито, безробітних людей сотні тисяч. Якщо в них є математична чи технічна освіта, вони можуть перевчитися та отримати хорошу роботу. Також можуть працювати по всьому світу, як фрилансер з дому. Можна заробляти тисячі доларів на місяць, при цьому маючи лише інтернет й комп'ютер.

Про перспективи розвитку ІТ-сфери

— Як ви оцінюєте перспективи розвитку українського IT найближчим часом?

— Найгостріша тема — це фінансове регулювання. Більшість замовлень надходять з-за кордону і багато коштів втрачається через валютне регулювання. Інвестори втрачають сотні тисяч доларів, тому вони зупиняють фінансування. Це болюче питання для будь-якого проєкту.

IT-компанії заробляють у доларах, і коли вони їх отримують, держава зобов'язує продавати американську валюту по 36 гривень, а реальний курс — 41 гривня. Тобто вони втрачають на курсі валюту.

— Скільки IT-індустрія залучила коштів для державного бюджету?

— Це близько 2,5 млрд доларів з початку року. Тільки 839 млн доларів за лютий.

— Як нам вийти в п'ятірку стартапів європейських країн? Якими критеріями це вимірюється?

— Критерій простий — кількість стартапів на 1 млн населення. Потрібно надати доступ до капіталу. Якщо надати можливість 20-30 фондам, які б розвивали круті проєкти, то, як правило, з часом це призводить до буму крутих стартапів. Звісно, якась кількість помирає, але певна залишиться на ринку.

До війни у нас було понад 3 тисяч заявок, якщо орієнтуватися на фонд стартапів, це дуже мало. Багато стартапів створюються ще під час навчання в університетах. Якщо не створені умови та немає розуміння у спільноти, як допомогти новим проєктам, то вони так і не реалізовуються. Наше завдання — максимально спростити умови створення нових компаній, щоб за умови кількох кліків і бажання людина змогла працювати. Тобто створити комфортні умови для бізнесу.

— Як, на вашу думку, має відбуватися розбудова IT-інфраструктури після закінчення війни?

— У нас є амбітні проєкти для залучення якнайбільше інвестицій від міжнародної спільноти. Найбільші фонди світу дають такі зв'язки, таку експертизу, такі можливості, що певні компанії виростають до 100 млн капіталізації. Нам потрібні такі компанії, бо вони формують наше майбутнє. Ми готуємо крутий анонс, таке станеться вперше з часів незалежної України.

Ми почали до війни заводити акселератори (організації, що підтримують та розвивають стартапи). Зараз вони тимчасово припинили свою діяльність. Після перемоги ми знову націлені на їх залучення.

До війни нас нарешті почали сприймати як країну, в яку комфортно та цікаво інвестувати. Ми — не бананова республіка, нас почали розглядати як цікаве місце для роботи у сфері високих технологій і доданої вартості. Перед початком повномасштабної війни багато компаній призупинили переговори, поставили на паузу всі проєкти.

Через війну наш імідж, як комфортної країни для інвестувань, тимчасово змінився

— Тобто у нас не просто матеріальні збитки, а й репутаційні?

— Так, за час роботи нашого міністерства з 2019 року, ми зробили багато для розвитку української ІТ-індустрії. Проте війна дещо внесла свої корективи у сприйняття міжнародною спільнотою України, як безпечної країни для інвестицій. Хоча ми не втрачаємо часу і робимо домашню роботу.

— Україна після перемоги — яка вона в IT-просторі?

— Ми хочемо, щоб Україна стала найбільшим IT-хабом у Європі. Ми хочемо, щоб всі знали: якщо ви хочете щось розробити, щось складне у сфері штучного інтелекту, блокчейну чи роботів, то треба йти в Україну, і з будь-якої країни світу можна отримати такий сервіс — працювати з українськими компаніями, які все зроблять правильно і надійно.

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися