"Нам бояться давати зброю, щоб ми не стали надто сильними": Камельчук для Новини.LIVE про міжнародну допомогу та підготовку до зими

Олена Халілова

Журналіст

Українські комунальні мережі до війни були зношені на 60-80%. Після вторгнення росії в Україну ситуація ускладнилася, оскільки цивільна та критична інфраструктура майже не щодня зазнають ворожих обстрілів.

Чи не здорожчають комунальні послуги, чи встигнуть полагодити зруйновану комунальну інфраструктуру, як допомагають міжнародні партнери у підготовці до зими та як змінилася робота народних обранців, в інтерв'ю Новиним.LIVE розповів народний депутат України Юрій Камельчук.

Робота Верховної Ради з початку повномасштабного вторгнення

— Як на законодавчому рівні змінилася ваша робота як депутата?

— Ми стали менше часу працювати над законами. В першу чергу ухвалювалися законопроєкти, які стосувалися фінансування тих чи інших військових та соціальних питань. Решта роботи залишилась такою ж. Більше часу почали працювати онлайн, навчилися краще організовуватися в дистанційній роботі.

— Якими важливими законопроєктами займається Верховна Рада і ви зокрема?

— Ми намагаємося максимально швидко інтегруватися до Європейського Союзу, тому в кожному комітеті утворився підкомітет з питань європейської інтеграції, і більшість законопроєктів, що розглядаються, — це ті, що вимагають європейські партнери. На 65% ми готові за переговорною позицією, решту становлять завдання, які будуть вирішені в процесі.

Особисто я працюю над питаннями енергетики. Один з найважливіших законопроєктів пов'язаний з електричним комунальним транспортом та інфраструктурою для зарядження електромобілів. Це фактично державне стимулювання розвитку галузі в Україні, довгострокова історія, не пов’язана з війною. Приблизно до 2025 року ці питання повністю маємо врегулювати.

— Поясніть, будь ласка, в чому суть?

— Буде державна вимога і державна підтримка стосовно екологічного транспорту в містах. Ми менше витрачатимемо на громадський транспорт з бюджетів.

Це стосується лише електричних станцій та комунального електротранспорту. Щодо електричних зарядок — зменшення вартості підключення до нуля. Буде вимога до новобудов щодо кількості зарядок для електроавто.

Ситуація з опаленням і електропостачанням в Україні

— Чи витримає українська система комунальних послуг зиму, виходячи з того, що у нас війна, багато будинків зруйновано, частина залишилися без опалення і люди почнуть використовувати електрообігрівачі?

— Наша система в певні моменти вже витримувала різні навантаження. Люди самі достатньо мудрі для того, щоб розуміти, як у таких ситуаціях поводитися. Вони не вмикатимуть зайве з декількох причин: вибивають лічильники і це дорого.

Якщо стисло описати справи комунального господарства, то є окремі великі міста, які розв'язали питання з водою і якістю самої системи. Наприклад, Львів взяв кредит ЄБРР, і ситуацію вирішили. Для нових будинків це не є проблема, старі мають ОСББ, і якщо вони активні, професійно працюють, то намагаються це вирішити — скидаються грошима і ремонтують.

З газовим господарством відносно все добре. У разі враження ворогом цивільної інфраструктури її треба терміново ремонтувати. Проблема може виникнути, коли буде масовий обстріл. На щастя, ППО досить добре працює, і ракети не досягають цілей.

У прифронтових районах, де зможуть — доремонтують, де ні — думаю, встигнуть для п'ятої частини з 600 тисяч абонентів. Якщо це сільська місцевість, то будуть розв'язувати питання з обігрівом котлами та пічками. Хоча ціна на дрова вже піднялася.

Ті, хто живуть у містах і не мають куди переїхати в село, купуватимуть електрообігрівачі. Тут я раджу брати масляні обігрівачі, бо вони більш ефективні та працюють з коефіцієнтом корисної дії близько 70%.

— Як бути людям, що не можуть про себе подбати? Наприклад, ті, яких евакуювали до літніх таборів без опалення, зараз повертаються до своїх прифронтових осель. Як держава їм допомагатиме?

— Місцева громада має подбати про людей і взяти на себе відповідальність. Є можливість отримати міжнародну підтримку, наприклад, від Міністерства економіки Німеччини, яке активно працює в Україні. Багато організацій роздають гранти й допомагають громадам.

Я б радив, якщо внутрішньо переміщені особи досі мають невирішені проблеми з опаленням, то про це треба голосніше говорити місцевій владі або рухатися в бік народних депутатів, які прискорюватимуть процес розв'язання цієї проблеми.

Людям, які хочуть повернутися до своїх осель після евакуації, однозначно краще цього не робити, якщо поряд бойові дії. Для таких громадян місце перебування знайдуть. Якщо це приватний сектор, то краще сусідам об’єднуватися і купувати генератор на кілька будинків.

Якщо житло не пристосоване, треба їхати на захід країни — місце знайдеться. Там не так комфортно, як вдома, але не холодно і безпечно.

— Чи готова у нас комунальна система? Чи все протестовано напередодні зими?

— Ось критерії, за якими треба це розуміти: ми знаємо, що закачано достатньо газу у сховища, що газотранспортна система в порядку, труби перевірені — тут теж усе добре. А у прифронтових зонах не буде тепла, тому потрібно виїжджати. Об’єкти критичної інфраструктури мають альтернативні генератори.

Існує ініціатива підсилити ДСНС шляхом створення громадських рятівників — виділити у кожній громаді 20-30 осіб, які займатимуться своєю роботою, але паралельно будуть навчені тому, що вміють рятувальники.

— Чи не буде здорожчання комунальних послуг?

— Уряд пообіцяв, що тарифи не змінить. За електроенергію ціна не зміниться точно. Щодо газу, якщо правильно все порахували, то треба 14 млрд кубів газу в сховищах. Звітують, що все добре.

— Борги українців за комунальні послуги ростуть. Чи витримає бюджет?

— Будуть просити дотації. Немає податків — немає надходжень до бюджету.

— Скільки часу знадобиться на ремонт застарілих комунальних мереж?

— На побудову якісних мереж треба від 20 до 40 років, якщо цим займатися постійно. Так робила кожна європейська країна.

Про збитки та джерела фінансування зруйнованої інфраструктури

— Які збитки завдано ворогом і де ми візьмемо кошти, щоб усе відновити?

— За одними оцінками, сума збитку становить в понад 500 млрд доларів, за іншими — понад 700 млрд доларів. По об'єктах критичної інфраструктури — понад 200 млрд доларів.

За відбудову окремих міст будуть братися окремі держави або компанії, які висловили своє бажання допомогти.

Зараз пріоритет — армія і соціальні виплати. Є окремі програми для біженців від ООН, є програми від певних посольств. Також через фонд United 24 йде фінансування.

Стосовно репарацій і заарештованих коштів рф за кордоном, то Європа зіштовхнулася з проблемою. Вони зупинили кошти, арештували, а використати не можуть, щоб росія не повернула їх через суд. В них до кінця не має юридичного механізму. А головна проблема в тому, що деякі представники країн досі думають, що їм доведеться відновлювати дипломатичні відносини з рф. Вони, на жаль, про це думають. Не про те, як захистити українців, а про країну-агресора.

— Чому міжнародна допомога надається невеликими порціями?

— Перше: з військовим питанням все зрозуміло — вони дають достатньо для контрнаступу. Колективний Захід боїться нам давати зброю, щоб ми не стали надто сильними. З великим запасом точно не дадуть, бо бояться. Ну, і ринок зброї — у світі є певні ліміти виробництва.

Те, що презентували в Лугано — план післявоєнної відбудови держави — не продали. Я вважаю, що нам не допомагають достатньо, бо мало конкретних, детально розписаних проєктів, як це відновити. В деяких випадках Кабмін не займає активної позиції, не бере на себе відповідальності. Мала би бути створена конкретна платформа з відновлення конкретного об'єкта в конкретному місці. Багато людей з усього світу бачили б, на що вони відправляють гроші.

— Тобто уряд недостатньо робить? Чи будуть певні зміни?

— Я вважаю, що вони непогано працюють із задачами, але на довгострокову перспективу в них не вистачає рук і мізків, щоб розробити стратегію. Чи будуть зміни? Думаю, так, але питання, коли. Десь найближчим часом.

— До закінчення війни жодних кардинальних змін не буде?

— Не факт, але можуть бути.

— До кого в Кабміні найбільші претензії?

— Як не дивно, до міністра енергетики. Є питання в частині "Енергоатому". Закон про корпоратизацію, який має виноситися, не досить прозоро реалізує діяльність цього підприємства. Вони не готові до діалогу, прикриваючись питаннями воєнного стану.

Хоча є плюси. Ми почали виготовляти більше електроенергії та продавати її за кордон. Нова енергетична компанія вийшла на прибуток у 850 млн гривень і зайняла 50% експорту на всьому ринку. Вони змогли відсунути приватних монополістів.

Фото: Олег Переверзев / Новини.LIVE

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися