Російська загроза: чи нападе Путін на Харків і що робити в разі збройного вторгнення

Малиновський Антон

Журналіст

Увечері, 21 лютого, президент Росії Володимир Путін ухвалив рішення про визнання незалежності самопроголошених "ЛНР" і "ДНР", того ж вечора в мережі з'явилися відео з нібито введенням російських військ на території "народних республік". Експерти не заперечують можливості подальшої ескалації конфлікту і спроби захоплення інших міст, зокрема, Харкова.

Наскільки реальна загроза і що робити в разі нападу на місто – читайте в матеріалі Новини.LIVE Kharkiv.

Підготовка теракту і "мінування" шкіл

З самого ранку 22 лютого в Харкові сталося кілька ситуацій, які можуть розцінюватися як провокації з боку РФ. Так, в управлінні СБУ в Харківській області заявили, що ними була перехоплена телефонна розмова куратора від ФСБ РФ з місцевим жителем. Перший пропонував другому гроші за підпал кількох об'єктів. Пізніше силовики пояснили, що передбачувані теракти повинні були відбутися в храмах УПЦ МП.

Крім цього, на вулиці Владислава Зубенка, 29-б знайшли гранату без запалу, а на пошту СБУ прийшли листи про нібито мінування шкіл в декількох областях України, зокрема, і в Харкові.

У зв'язку із загальною напруженістю міський голова Ігор Терехов опублікував у соцмережах звернення, де закликав харків'ян не панікувати.

"Зі свого боку запевняю вас – всі спроби розхитати ситуацію в Харкові будуть припинятися! Жорстко припинятися! Для цього є воля і всі необхідні важелі. Я говорив раніше і стверджую зараз – Харкову не загрожує опинитися в епіцентрі військових дій", – заявив Терехов.

Він також зазначив, що вже провів позачергову апаратну нараду, на якій порушувалось питання забезпечення безпеки в місті. До слова, для цього на в'їздах до Харкова вже перевіряють автомобілі.

Наскільки реальна загроза вторгнення

У коментарі Новини.LIVE Kharkiv генерал-лейтенант у відставці, доктор технічних наук Ігор Романенко зазначив, що ймовірні дії Путіна можна поділити на три етапи – перший з них вже втілений:

• визнання так званих Л/ДНР;
• розширення їх розмірів до фактичних меж Луганської та Донецької областей;
• подальші військові дії в сусідніх регіонах.

За словами Романенка, перед кожним кроком Путін буде деякий час оцінювати ситуацію і починати діяти тільки тоді, коли буде остаточно впевнений у своїй перемозі.

"Наступним кроком може стати розширення повноважень так званих республік в рамках кордонів Луганської та Донецької областей. Якщо це почнеться, то природно, ЗСУ захищатимуть ці території. В ході цієї війни Путіним буде вивчатися перспективність доєднання до бойових дій угруповань з боку Білорусі і Криму. Зокрема, буде розглядатися і напад на Харків", – зазначив він.

До слова, вдень 22 лютого "влада" так званих народних республік заявляла про намір окреслити свої кордони у фактичних рамках Луганської та Донецької областей, проте згодом повідомила, що "питання буде врегульовано пізніше".

А політолог і експерт з питань національної безпеки Андрій Дацюк вважає, що ймовірність повноцінного нападу на Харків дуже мала. За його словами, Путін намагається створити якомога більше важелів тиску на захід і Україну, а також отримати гарантії того, що Україна ніколи не стане членом НАТО.

"При всіх цих розкладах атака на місто-мільйонник Харків є дуже малоймовірною. Тому що це потягне за собою величезні втрати живої сили і техніки, політичні втрати. Це складно здійснити, тому що тут настрої вже інші, навіть лояльні до Росії харків'яни бачать, що відбувається в окремих районах Луганської та Донецької областей. Крім того, велике місто саме по собі розташовує до оборони. А позбавити місто енергозабезпечення або води за допомогою диверсій або ракетних ударів – це створення гуманітарної катастрофи, втрат серед мирного населення і порушення норм міжнародного гуманітарного права", – заявив Дацюк.

Політолог впевнений, що в разі відкритого нападу Росія не тільки зіткнеться з проблемою захоплення і утримання міста, але і потужними санкціями від Заходу.

Що робити, якщо вторгнення буде

Ще 18 лютого під час брифінгу голова відділу планування заходів цивільного захисту київського управління ДСНС Олег Стоволос розповів, що у разі вторгнення громадяни почують тривале завивання сирен – близько 5 хвилин. Після цього звуку необхідно увімкнути телевізор або радіо, оскільки інформація передається по офіційних каналах протягом 5 хвилин після сигналу. Потім слід чітко слідувати зазначеним інструкціям.

У ДСНС зазначили, що якщо людина перебуває вдома, то їй необхідно перекрити газ, електрику і воду, закрити вікна, взяти тривожну валізку і попрямувати до найближчого укриття. Якщо ж людина під час звуку сирени опинилася на вулиці, то необхідно прослухати оголошення з інструкціями в найближчому адміністративному будинку і відправитися в укриття.

У Харкові є понад 4,2 тисячі найпростіших укриттів, 300 захисних споруд, 30 станцій метро, 53 підземних переходи і 24 паркінги. До слова, побачити найближче укриття можна на цій карті.

Ветерани АТО/ООС зі свого боку дають свої поради: Сергій Бабаєв закликає містян тренуватися, готуватися до можливих фізичних навантажень і вступати до лав територіальної оборони, де їм передадуть необхідний досвід, а його колега Андрій Султанов зазначив, що якщо в разі загрози ви хочете виїхати з міста, то краще це зробити зараз, тому що в критичний момент це може стати неможливим.

"Якщо ж ви залишаєтеся, то тут кілька виборів – воювати і допомагати або все прийняти, мовляв, неважливо, під яким прапором жити. Відповівши для себе на ці питання, можна планувати подальші дії – йти в тероборону, допомагати медикам, бути волонтером або сховатися в підвалі. Головне, пережити кілька днів, потім "піна зійде" і все стане більш-менш зрозуміло", – зазначив ветеран.

Що має бути в "тривожній валізці"

Важлива річ на випадок вторгнення – "тривожна валізка", де будуть зібрані найважливіші речі. Список того, що краще підготувати заздалегідь, опублікувало ГУ ДСНС:

• Документи і гроші. Паспорт та копії ВСІХ необхідних документів (свідоцтво про народження, військовий квиток, документи про освіту, трудову книжку або пенсійне посвідчення, документи на власність). Гроші (готівкові та банківські картки).
• Необхідна техніка. Зарядні пристрої для телефонів, радіоприймач, ліхтарик, сигнальні пристрої, компас, годинник, компактний набір інструментів (мультитул), ніж, пакети для сміття, блокнот, олівець, нитки, голки, сірники, запальнички.
• Одяг і гігієнічні засоби. Теплий одяг (якщо є можливість – термоодяг), спідня білизна, надійне зручне взуття. Всі необхідні для вас засоби особистої гігієни.
• Аптечка. Зберіть необхідний стандартний мінімум, обов'язково ліки, які ви приймаєте постійно і медичні рецепти.
• Посуд і харчові продукти. Посуд, в якому ви зможете приготувати, розігрівати і зберігати їжу. Вода і продукти харчування тривалого зберігання, які не потребують додаткового приготування, на 3 доби.

Зазначимо також, що в аптечку варто покласти спирт (сухий і медичний), антисептик, спиртові серветки, гумові рукавички, клапан з плівкою для проведення штучного дихання, ножиці, ваші постійні ліки і рецепти на них, марлеві серветки, пластирі, великий шматок тканини, кровоспинний бинт з гемостатичним засобом, марлеві нестерильні і еластичні бинти.

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися