"Зараз у нас ринок роботодавця, а не кандидата": експертка з ринку праці про те, як знайти роботу у війну

Олена Халілова

Журналіст

В Україні, за підрахунком Міжнародної організації праці, було втрачено майже 5 мільйонів робочих місць. За офіційною статистикою Державної служби зайнятості, зареєстровано понад 316 тисяч безробітних. Експертка з ринку праці та кар'єрний консультант Тетяна Пашкіна в інтерв’ю Новини.LIVE розповіла, як швидко знайти роботу, на що звертають увагу роботодавці та які спеціальності стануть актуальними після війни.

Чи вистоїть ринок праці в Україні: прогноз

— Як змінився ринок праці з початку лютневого вторгнення росії в Україну?

— Весна 2022 року трішки схожа на весну 2020-го, коли був спалах ковіду. Це період паралічу: всі були в шоковому стані, в паніці, й ніхто не розумів, чи виживе. Перша декада березня була такою, що кількість розміщених вакансій дорівнювала кільком тисячам, коли до цього — кілька сотням тисяч. Динаміка була дуже погана.

Тільки відчайдухи, кому взагалі було скрутно, публікували вакансії та резюме. Потім почалося незначне зростання, але я не можу сказати, що ми досі йдемо вгору. Є обмеження ринку, порушені логістичні ланцюги багатьох підприємств, виробництв, складів, торговельних центрів, яких вже нема. Тому говорити, що ми повернемося до сотень тисяч вакансій, зарано, хоча всі цього дуже хочуть.

— З яким періодом новітньої історії України можна порівняти час після повномасштабного вторгнення?

— Це не 1990-ті й не 2000-ті — це, скоріше, ковідний період. Але такого в історії України не було. Після спалаху пандемії, десь за два місяці, ми вже розуміли картину. Нині й гадки не маємо, коли все закінчиться.

У ковід не було промислової та економічної кризи, виникла біологічна криза. Тоді люди поверталися і були робочі місця, зараз багатьом нема куди виходити. Війна — це дуже мінусовий та дуже непевний коефіцієнт. Невідомо, як важко і як довго, як географічно і з якими втратами вийдемо. Ми ще в турбулентності.

— Якими трьома словами ви б описали ринок праці зараз?

— Непевність, упертість і надія.

— Таку деформацію ринку можна буде виправити з часом чи вона залишить слід в українському суспільстві назавжди?

— Якщо взяти за приклад Польщу і Другу світову війну, коли великі міста були зруйновані вщент, а зараз вони чудово розбудовані й комфортні для життя. Дуже велика роль — це кількість і час отримання репарацій.

— Міжнародні інвестиції впливають на ринок праці?

— Так, якщо навіть кошти вкладають у військові потреби, все одно існує індустрія обслуговування цих потреб. До прикладу, шиють військову форму, люди, які транспортують, перуть, перешивають, мають з цього заробіток. Це як дорогу провели, а тільки потім маєш з цього прибуток у вигляді туризму і суміжних вакансій, що тягнуть одна одну.

Які спеціальності в зоні ризику

— Як змінилася ситуація з професіями?

— Якщо оцінювати ситуацію на сайтах з працевлаштування, то як потрібні були продавці й менеджери з продажу, так вони й залишились в лідерах. Кількість вакансій і заробітні плати значно зменшилися, але ринок залишився такий самий.

IT-індустрія "просіла", але все одно вона є дієвим фактором. Виробництво, хоч і подекуди знищене, десь зменшене, десь перепрофілювалося, десь переїхало до інших регіонів, але теж є. Фармацевтика та банки повертаються. Сфера гостинності залишилася тільки в західних регіонах. Туризм і шоубізнес як"лягли" ще у часи ковіду, так і "лежать". Я дуже пишаюсь тими людьми, які організовують екскурсії та намагаються нас кудись вивозити. Це теж впливає на загальну картину. Хтось працює віддалено, хтось бере додаткову роботу, хтось підпрацьовує в таксі або кур’єром. Вакансій менше, шукачів більше.

Зараз у нас ринок роботодавця, а не кандидата. І хоча від трьох до п'яти мільйонів українців за кордоном, мабуть, це краще, бо такого навантаження кандидатів ринок не витримав би.

— Чоловіки в ЗСУ, а жінки за кордоном — навпаки пропозицій має бути більше, ніж місць?

— Ні, ми переходимо до того, що нема суто жіночих чи чоловічих професій. Для мене було дивно в лютому бачити чоловіків-баристів. Добре, що зараз жінки повернулися, і все стає на свої місця.

Ринок праці стрімко змінюється, роботодавець не знає, що буде у вересні

— Чи є галузі, де попит перевищує пропозицію?

— Картини єдиної немає. Чим простіша й універсальніша вакансія, тим кількість людей на одне місце більша. Чим вужча спеціальність, тим важче знайти людину. Наприклад, фотографів багато, а військового фотографа знайти складно, щоб умів працювати в небезпечних умовах, мав спеціальну техніку. Інших — сила-силенна. Лікарів не вистачає, багато поїхали за кордон. Хоча багато чоловіків залишилося в IT-сфері, все одно їх не вистачає. Щодо дефіцитних професій, то чим вона складніша, тим важче знайти працівника.

— Які спеціальності скорочують найчастіше?

— Зараз часто скорочують HR-працівників, юристів, бухгалтерів, адміністративний відділ, але через декілька місяців розуміють, що без них ніяк, і набирають назад.

— Яке зараз середнє співвідношення на одне робоче місце?

— Я не дуже люблю цю цифру, вона офіційна та враховує кількість вакансій на офіційно зареєстрованих безробітних. Відповідно, на сайтах з працевлаштування буде інша картина. Якщо ми подивимося на кількість вакансій, яку показує Міжнародна організація праці, то це буде інша історія. Я не вважаю таку цифру об’єктивною. У будь-якому випадку, вона буде понад десять осіб на одне робоче місце. І до кінця року не стане меншою.

— А яка ситуація по регіонах?

— У березні Львів обійшов Київ за кількістю вакансій. Зараз останній відвоював першість. В Одесі трішки гірше, ніж завжди. У Харкові критичне становище. Нещодавно аналізувала ситуацію: у Харкові було 700 вакансій, як у Вінниці та Чернівцях, але Харків набагато більший.

Наскільки близько війна — настільки вона впливає на ринок праці

— Чи відомі вам компанії, які зберегли працівників і їх можна вважати показовими?

— Переважно це IT-компанії. Вони звикли, що у них кожен працівник — це перлина. Багато компаній відпустили працівників у простій робітників, також були ситуації, коли військових залишили у штаті. Багато виробництв на окупованих територіях, і навіть якщо роботодавець хоче допомогти, то фізично не може.

— Як змінилися заробітні плати з початку лютневого вторгнення?

— Все індивідуально, залежить від життєвої ситуації. Коли вона сутужна, то людина погоджуються на будь-яку роботу.

Нацбанк каже, що у нас зменшення заробітних плат на 12%, а в реальності — на 27%. Тут не враховуються три важливі причини: заробітна плата "посіріла" — мінімальна зарплатня залишилась, а все інше — в конверті. Друге — коли роботодавець не може сплачувати повну оплату, тоді він її відтермінує. Третє — зменшується навантаження на роботі, а відповідно, й заробіток.

У працедавця зменшилась операційна прибутковість, також компанії намагаються допомогти ЗСУ і всі кошти спрямовують туди

— Яка зараз середня заробітна плата?

— У червні була від 12 до 15 тис. гривень. У Києві — 15-18 тисяч, тобто не менше, ніж до війни. Але треба врахувати курс гривні та купівельну спроможність. Ці 15 тисяч — не ті, що були рік тому, це різні гроші.

Як опановують нові професії під час війни

— Як часто шукають роботу переселенці?

— Всі по-різному. Якщо люди хочуть працювати, то вони працюють. На прописку ніхто зараз не звертає увагу. Багато біженців, особливо на заході України, які отримали житло та соціальну допомогу, працювати не хочуть.

— Чи створена державна програма працевлаштування переселенців?

— Наскільки я знаю, ні. Треба у депутатів запитати, бо вони цим питанням не займаються.

— Які історії з працевлаштуванням вам запам’яталися найбільше?

— Наприклад, одна жінка приїхала до Львова з Маріуполя, де працювала в порту, і нині опановує професію майстра з манікюру. Також багато переселенців зараз проходять навчання на курсах масажистів. Я знаю ситуацію, коли людина мала власний бізнес, але пішла працювати в таксі.

— Які поради ви би дали тим, хто хоче змінити професію у війну?

— Все залежить, звідки людина стартує й де фінішує. Наприклад, якщо ви вирішили стати продавцем одягу, то декілька тижнів практики — і вже розумієте, що до чого. Офіціант, оператор контакт-центру вивчив програму, зрозумів меню — і працюєш. Якщо це фізична праця і ви вміли прибирати до цього, то тут проблем нема. Проте складні спеціальності, як, наприклад, IT, даються не всім. Наприклад, бізнес-аналітик чи веб-дизайнер — без програмування їх теж не вийде опанувати. Треба мати відповідний склад розуму.

Є багато безплатних курсів, і це хороша спроба подивитися, це твоє чи ні. Також існує велика кількість безкоштовного коуча і кар’єрних консультацій для людей, які розгубилися і хочуть змінити профіль після 20-річного досвіду в одній сфері.

Де шукати роботу після перемоги

— Коли буде важче знайти роботу: зараз чи коли одні українці повернуться з-за кордону, а інші — з ЗСУ?

— Універсального рецепту для всіх немає. Як кар’єрний консультант я спілкуюся з багатьма людьми. Дехто йде на роботу, щоб почуватися корисним, інші хочуть спробувати себе у чомусь новому, декому потрібні гроші й там вже не до лірики. Багато хто в такому психологічному стані, що йому не варто шукати роботу. Співбесіда під час професійного вигорання чи емоційної кризи  може призвести до ще гіршого самопочуття. Якщо у людини є велика необхідність знайти засоби для існування, то, звісно, варто шукати роботу зараз. Працювати завжди краще, ніж лежати на дивані й чекати "мани з небес".

— Як ви оцінюєте, людині просити більшого чи згодитися на те, що пропонують?

— Все залежить від того, що людина мені каже. Якщо справді є потенціал і вона може це обґрунтувати, то раджу прагнути більшого. Роботодавець купляє не красиві очі, а прибуток чи зменшення проблем, які зможе ця людина забезпечити.

— Як швидко знайти роботу людині, яка хоче працювати?

— По-перше, не гребувати нічим. Відкинути сором. Особливо людям, які давно працюють, — вони завжди мали попит, ніколи не виходили на відкритий ринок праці, їх завжди рекомендували, хантили, заманювали з однієї компанії в іншу, вони не знають, що таке співбесіда. Таким людям соромно, що вони шукають роботу і є безробітними.

Наразі ситуація така, що всі певною мірою "прохачі". В нашій new normal абсолютно нормально, що під час турбулентності чудові фахівці залишаються без роботи. Це не означає, що вони не потрібні ринку. Якщо навіть не мають попиту сьогодні, то це не означає, що не будуть потрібні завтра.

Читайте також: В Одесі стало більше робочих місць у сфері торгівлі: де шукати роботу

По-друге, пошук роботи — теж робота. Постійно переглядати вакансії з працевлаштування тих компаній, які цікавлять. Завжди на сайтах є розділ кар’єра: заповнювати анкети, залишати дані, писати супроводжувальні листи. Можна комунікувати в соціальних мережах, оновлювати статус, яку роботу ти шукаєш, писати, в чому ти сильний і в чому ти класний. Хтось може перепостити, і так знайдеться робота.

У професійній мережі LinkedIn потрібно френдитися з рекрутерами та ейчарами цікавих компаній, просити рекомендувати далі. Можливо, тут ти не підійшов, але рекрутер, якщо побачив, що хороша людина, може порекомендувати колегам.

Треба спілкуватися з агенціями: на вас зароблять гроші, але ви отримаєте хорошу роботу

Я з обережністюставлюся до анонімних вайбер-каналів, тому що чим вища анонімність, тим більша ймовірність, що це непевні люди.

Нетворкінг ніхто не скасовував. Зателефонувати, написати, поцікавитися — можливо, хтось когось знає і може порекомендувати. Чим старший кандидат, тим краще це працює. Для кандидата старшого за 45 років це майже єдиний канал працевлаштування.

Остання порада: пошук хорошої роботи ніколи не був швидкий. Гідну роботу шукали місяць, а то й три, інколи шість, у війну цей час можна подвоїти або потроїти. Якщо шукаєте роботу в маленькому містечку, то потроїти.

І головне, не треба погоджуватися на те, що не хочете робити, варто прописати для себе і структурувати власні побажання.

— Як ринок праці зміниться після перемоги? Які у вас прогнози?

— Я дуже хочу багато вакансій. У мене є велике бажання, щоб усі повернулися і знайшли роботу мрії. Почнеться велике будівництво й реставрація. Нам знадобляться сили будівельників, дизайнерів, оздоблювальників. Багато хто буде ладний поміняти профіль, щоб підняти країну.

Тетяна Пашкіна: досьє

Тетяна Пашкіна — HR-експерт, кар'єрний консультант і бізнес-сторітеллер, має понад 20 років досвіду роботи у сфері HR.

З 2013 до 2020 року працювала експертом на сайті robota.ua, займалася аналітикою ринку праці та маркетингом. З 2020 року – HR-маркетолог, fashion-рітейл (внутрішні комунікації, робота з брендом працедавця)

Автор книги "48 повчальних історій про HR".

Автор понад 1000 публікацій в профільних виданнях. Тренер з рекрутингу, сторітейлінгу й репутації працедавця. Співавтор онлайн-курсів "Як знайти роботу своєї мрії".

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися