Як з'явилося Різдво та Новий Рік: пояснення історика

Галина Остаповець

Журналіст

Звідки в Україні пішла традиція накривати новорічний стіл із найдорожчими наїдками та споживати їх о 12 годині в ніч на початок нового року? Хто такий Дід Мороз і чи справді він був створений совєтами на противагу американському Санта Клаусу? А яке Різдво правильніше — 25 грудня чи все ж 7 січня?

Відповіді на ці дискусійні питання в інтервʼю Новини.LIVE дає український історик та релігієзнавець Ігор Козловський.

— Чому чимало українців святкують Новий рік помпезніше, ніж Різдво, та досі купують ікру і найдорожчі продукти саме на це свято? Це вплив ще радянської пропаганди чи щось інше?

— Ці ознаки Нового року — не просто пропаганда, а наративна історія, яку створювали під час Союзу. Новий рік набуває значення саме у трагічні часи — 30-ті роки ХХ століття. У 1936 році повернули ялинку, зʼявляються такі персонажі, як Дід Мороз і Снігурка. Тоді формуються новорічний стіл зі салатом олівʼє, шампанським, ризькими шпротами та іншими наїдками. Таким чином хотіли привернути увагу до таких знакових моментів, що повʼязані з пропагандою.

Пізніше це перейшло у розповіді та традиції, які вкоренилися у свідомості людей. І досі ще для багатьох салат олівʼє та запах мандаринів є ознакою новорічного свята. Так працює людська свідомість, яка є пластичною і засвоює першоінформацію, що зазвичай передається від батьків. Ця першоінформація і формує нашу психіку.

Поступово до новорічних атрибутів додається ще один — ворожіння. Коли о 12-й годині били кремлівські куранти, люди підіймали келихи шампанського і загадували бажання

Це перегукувалося із давніми традиціями на Різдво та Водохреща. І навіть зараз, коли немає Радянського Союзу і кремлівських курантів, люди все ще вірять у магію 12 годин поміж старим і новим роком та загадують бажання. Це теж все ще залишки радянщини.

— Здається, із початком війни в Україні 2014 року це почало змінюватись?

— Українське суспільство є строкатим, а не монолітним. Є люди, які все ще залишаються у наративах минулого, тому святкування Нового року із 12 ночі для них є своєрідним звʼязком із батьками, дідусями та бабусями. Серед них абсолютно свідомі українці, навіть радикальні українці. І це вже частина нашої культури. Ми не можемо відмежуватися від всього, що було.

Але будь-яка культура розвивається, коли вона відкрита до новацій, нових викликів та інших культур. Ми занадто довго говоримо про росію і Радянський Союз замість того, аби відкрити для себе цілий світ інших культур. Це б дуже збагатило нашу.

— Хто такий Дід Мороз і чи справді совєти створили його на противагу американському Санта Клаусу.

— Скоріш за все, не американському, бо на той час Санта Клаус не був таким поширеним, як зараз. Він є продуктом американської культури. Пуританізм (релігійно-політичний рух буржуазії, спрямований проти абсолютизму й англіканської церкви. — ред.), який на початках формував американське мислення і прийшов до них з Англії, був радикальним противником святкування Різдва. Кромвель (Олівер Кромвель — англійський державний діяч, військовик і революціонер. — ред.) після англійської буржуазної революції 1649 року заборонив святкувати Різдво.

Загалом в Америці до ХІХ століття Різдво практично не святкували. Воно з'явилося у ХІХ столітті, але у цьому святкуванні багато комерції. Христа у ньому майже немає, зате є Санта Клаус та олень Рудольф. Масова культура, яка потребувала свята, формує вже свої особливості. Так поступово образ Санта Клауса став базовим для американської культури, особливо після Другої світової. Зрештою, він став частиною вже нашої культури.

Дід Мороз теж має свої традиції і не стільки новорічні, як просто зимові. Дід Мороз і Снігурка не були такими домінантами. Їх створили для витіснення святого Миколая і образа Христа, і вони запанували якраз наприкінці 1930-х років. Так у 1936 році Дід Мороз стає головним персонажем новорічних свят, який дарує подарунки, що доти робив святий Миколай. Так само як і ялинка, яка із різдвяної традиції перетворюється на новорічну.

Все це вклалось в антирелігійну пропаганду та в боротьбу з церквою.

— Ці наративи вже змінюються? Різдво — християнське чи все ще світське свято?

— Ще немає остаточного бачення спільного. Для віруючих людей зрозуміло, що це різдвяні свята. Для світських людей, які поза церквою, це данина традицій. Для них Різдво також має певний антураж, який повʼязаний із колядками. У когось це новорічне очікування. Але не можна навʼязувати усім однакового бачення.

От зараз йдуть дискусії про зміни календаря. Читаю деяких журналістів і просто в шоці. Пишуть: "От хтось почав святкувати Різдво за григоріанським календарем". Але православна церква не плануватиме Різдво за григоріанським календарем, а за новоюліанським. Це ж різне.

— Тоді яке Різдво правильне — 25 грудня чи 7 січня?

— Для переважної більшості християн Різдво — це завжди 25 грудня. Хоча Вірменська церква вже 1700 років відзначає його 6 січня. Для інших церков, православних, протестантських, католицьких, Різдво — 25 грудня.

Все тому, що у деяких православних церков (зокрема в російської. — ред.) календар ще старий, юліанський. А переважна більшість православних вже перейшла на новоюліанський, започаткований ще у 1924 році.

Вселенський патріарх, Александрійська церква, Кіпрська, Румунська, Болгарська та інші перейшли на новоюліанський календар, який співпадає із григоріанським

Частина православних церков, та ж Російська, Грузинська, Єрусалимська, Афонські монастирі — залишилися на старому юліанському, фактично язичницькому календарі. Він названий на честь Юлія Цезаря, який взяв цей календар у Єгипті і прилаштував до римської спільноти.

Він діяв довгий час, але реформа Папи Григорія, яка відбулася наприкінці XVI століття, була повʼязана з тим, що григоріанський календар астрономічно більш точний. Але його не сприймав увесь православний світ і тут не тільки проблема в росії. Вона на той час жила за календарем не від народження Христа, а від створення світу. Це взагалі був інший календар.

Після 1917 року світська влада перейшла на григоріанський календар, а церква залишилася на юліанському. Звідси і вся розбіжність. Хоча з точки зору юліанського календаря, 7 січня — це не 7 січня, а 5 грудня.

Українці хотіли б синхронізувати свята із західним світом, але це довгий процес. Так швидко питання не вирішаться. Була нещодавно зустріч між блаженнішим Святославом (голова УГКЦ. — ред.) та Епіфанієм (предстоятель ПЦУ, — ред.), в результаті якої було вирішено створити робочу групу. Вона опікуватиметься питаннями підготовки календарної реформи. Важко сказати, скільки часу це займе.

Не думаю, що треба поспішати. Бо от в Греції це призвело до певного розколу, і там зʼявилися старостильники. Тобто частина церкви відійшла і стала наполягати на старому стилі. В Болгарії така реформа проводилась практично 20 років, і весь цей час Різдво святкувалось і 25 грудня, і 7 січня. Тобто перехід був поступовим. Думаю, що в Україні це буде швидше, якщо домовляться і українські греко-католики, і православні.

Однак виникають певні проблеми, адже треба буде змінювати весь календар, не лише дату Різдва. Наприклад, свято Покрови і водночас свято Збройних сил, УПА і українського козацтва, яке відзначається 14 жовтня. Якщо за новим календарем це буде 1 жовтня, тоді перед державою виникає питання: залишати 14 жовтня чи йти разом із церковним календарем? Такі моменти також треба буде враховувати.

— Таке враження, що в українців тепер буде по два свята — два Різдва, дві Покрови…

— Напевно, адже досі, вже понад 100 років, українці святкують Старий Новий рік.

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися